Ви ще не ходили на фільм “Анна Кареніна”? Тоді І НЕ ХОДІТЬ!
Можливо, він комусь і сподобався і ви мене зафукаєте тут, будете казати, що я нічого не зрозумів, що в мене не відкрились чакри, але це ЄДИНИЙ ФІЛЬМ за все моє життя, з якого Я ВСТАВ І ПІШОВ. І варто відмітити, що ми були далеко не одні, хто це зробив.
Ця картина наврядче зможе сподобатись і тим, хто читав книгу, і тим, хто її не читав. Тому що стільки награнних емоцій я бачив тільки у низькобюджетних мильних операх.
З точки зору того, що відкриває перед читачем книга, цей фільм можна назвати АНТИкнига.
Едині, кому МОЖЛИВО може це сподобатись, так це поціновувачам театру. Чому запитаєте ви? Тому що фільм представляє собою і більшості моментів просто з’ймоки театральних декорацій І НЕ БІЛЬШЕ! А саме головне – актори, щоб попасти з одного будинку в інший переміщуються за лаштунками театру серед мотузок та іншого знаряддя! Це ж ЖАХ!
Ця картина представляє собою незрозумілу суміш відзнятих театральних декорацій (досить часто низькопробних) та декількох сцен із реального світу.
Мені взагалі цікаво, що саме курив режисер, щоб вигадати таку подачу подій? Подачу, яка взагалі не може передати того, що хотів показати Лев Толстой у своєму творі.
А апогей апофіозу в мене визвала сцену, де працівників бюро Стива Облонського показали БЕЗДУМНИМИ ДЕБІЛАМИ, які цілими днями тільки що і роблять, що ставлять штампи причому роблять це В ТАКТ!!! Усі 50 людей! Це просто ЖАХ!!!
Ну і наприкінці у мене виникло питання – якого біса цю картину відзняли взагалі? Якщо я хочу піти в кіно, то я хочу там побачити нормальний фільм, тим більше знятий по такому відомому в усьому світі твору. Якщо мені захочеться піти у театр, то я саме це і зроблю. Але кіно з відзнятими у театрі сценами?! Це просто СТРАХІТТЯ ЯКЕСЬ!!!
Я щиро бажаю, щоб цей фільм не отримав жодного Оскару, бо подавати його потрібно на якусь театральну номінацію, але уж точно не на кінономінацію.
P.S. А усім американцям я бажаю хоча пару місяців пожити у Росії чи Україні, якщо ви ставите фільми за творами наших письменників. Бо назвати вас розумними людьми, дивлячись на ваші твори, я ну просто ніяк не можу.
#1 by виталий on 1 декабря, 2013 - 20:34
Я хочу сказать всем украинцам евросоюз высосет из украины все что осталось .А на майдане стадо одурманеных и купленых вместе с кличко неверте им .После вступления в ввп у вас и сала своего уже нет одумайтесь .Европе вы ненужны им нужен рынок ваш и России.И еще просьба пишите на русском ваш язык в мире знают еденицы.
#2 by Сергей Брусенцов on 2 декабря, 2013 - 10:30
Вельмишановний (хоча я так не вважаю, але ж треба бути ввічлим, чи не так?) росіянин Віталій,
Ну що я можу вам сказати. Насамперед, мабуть, те, що мене вас, як і усіх росіян взагалі, ДУЖЕ ШКОДА.
По-перше, поверніться до школи, щоб знову вивчити російську мову, бо такої великої кількості орфографічних, граматичних та стилістчних помилок я вже давно не бачив.
По-друге, що ви чомусь рахуєте, що можете заходити на мій особистий блог (читайте як “до мене до хати”) та вказувати якою мовою мені розмовляти/писати. Цікаво – чому?
По-третє, ви чомусь вважаєте, що маєте право втручатись у внутрішні справи іншої країни і відверто думаєте, що ваша думка на щось може вплинути.
В-четверте, усі росіяни чомусь думають, що ПРЕКРАСНО ЗНАЮТЬСЯ НА ТОМУ, що відбувається у нашій країні. І це з ваших-то ЗМІ, на які ви ж самі виливаєте купу лайна кожного дня? 🙂
В-п’яте, вивчить хоча б ще одну мову окрім своєї російсьої, щоб, як мінімум, мати можливість дивитись новинні телеканали інших країн світу і розуміти те, що коїться у світі. Можливо, тоді ви зрозумієете, що навколо вас не одні пі*дараси, а ви зовсім не Д’Артаньян.
Тому, Віталію, що я можу вам сказати – сидіть у себе там у Росії, ваша думка тут зовсім нікому не цікава. Бо, як кажуть, “іноді краще жувати”.
І ще, одна китайська приказка вам стане у нагоді: “Перед тим, як судити про вчинки людини – одягніть його сандалії, пройдіть в них таку ж відстань, споткніться об усе те каміння, що і він. І тільки потім зробіть висновки”. Може нічого і говорити не треба буде, і нічого окрім співчування у вас на душі не буде.
У мене все. Прощавайте, бо я не хочу, щоб ви мені і далі писали тут у такому ж дусі. Зрозумійте нарешті, що вам тут не раді.
P.S. Якщо вам щось не зрозуміло, то Google Translator прийде вам на допомогу.