“Пробудження” (Awakenings) – фільм, що варто подивитись…

– Доктор Сейер, сядьте, сядьте.
– Зачем? Что случилось?
– Мы должны всем сказать, должны напомнить людям, напомнить как это хорошо!
– Что “хорошо”, Леонард?
– Прочитайте газету.
– Ну хорошо…
– Что там написано? Все плохо, хуже некуда. Люди забыли в чем смысл жизни. Они забыли, что значит жить. Им нужно напомнить, напомнить о том, что у них есть. И что они могут потерять. Я чувствую радость жизни. Жизнь – это дар! Жизнь – это свобода! Жизнь – чудо! Люди перестали ценить самые простые вещи – работу, игры, дружбу, семью.
*******
– Посмотрите на себя. Я-то болен, болезнь вырвала меня из мира. Но я боролся за возвращение. 30 лет боролся, 30 лет! И до сих пор борюсь. А У ВАС – НЕТ ОПРАВДАНИЯ!
– У меня?
– У вас нет оправдания! Вы просто испуганный, одинокий человек, у которого ничего нет, никакой жизни! Это вЫ спите!

Майдан 2.0 або чому у ТЯКу нічого не вийшло

У голові дуже багато думок… ДУЖЕ… Я, як і багато людей піддався майданній ейфорії (а вона була, цей факт неможливо заперечувати) і гадав, що нарешті ми позбудемося бандитів при владі. Але, як кажуть «не тут-то было».

Я вас прошу дочитати усе до кінця і тільки потім робити свої висновки. Я не претендую на істину, просто хочу висловити свої думки на даний момент після 9-го дня протистояння злодіям. Зараз вони такі і я хотів би їх зберегти, у першу чергу для себе.

Отже, позбувшись ейфорії, що ми, простий народ, зможемо просто так «нахрапом» узяти і скинути бандюків, я хотів би сказати наступне:

1. У першу чергу люди бояться активно висловлювати свої думки та позицію відкрито. Чому я так гадаю? А ось чому – я вже тиждень ношу на куртці СКРІЗЬ наліпку «Я тут не за гроші» і з позавчорашньго дня досить величезну таку «Киів вставай!». А що можна побачити на вулицях? НІЧОГО! Я не бачив жодної людини із чимось подібним. Ні в маршрутках, ні в метро, ні в трамваї, ні пішоходів на вулицях, ні машин із флажками чи символікою.

Навіть знаходячись на метро Майдан Незалежності та піднімаючись наверх, я не побачив жодної людини із налипками. І при цьому я був ДУЖЕ УВАЖНИМ і шукав їх. А коли я їду у транспорті, то люди розглядали мене із цими налипками наче новорічну ялинку. Так! Мені НЕ СЛАБО ВІДКРИТО І АКТИВНО ВИСЛОВИТИ СВОЇ ДУМКИ, на відміну від багатьох, хто і досі продовжує жити за принципом «Моя хата з краю».

Мабуть це прикольніше обклеїти повністю автобуси Беркуту цими налипками (https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10152153896254892), ніж носити їх щодня і показувати свою позицію людям. І не треба мені розповідати, що вони відклеюються чи щось подібне. Відклюються? То візьміть кілька. Хоча я бачив як люди сами їх здирають. Соромно з ними ходити чи що?

2. Ніхто не був готовий до того, що підніметься така кількість людей. Ні опозиція, ні влада. Відсутність досвіду у керуванні массами взяла своє – опозиція не змогла цим скористатись. А влада завдяки силовому ресурсу та відсутності будь-яких моральних принципів змогли вистояти без жодних проблем і, звичайно ж, докорів сумління.

Навіть сліпий побачив би, що «стихійність» це одне зі слів, якими можна описати дії трьох людей, що виступали зі сцени. Я не бачив якихось активних спроб організувати народ на якісь чергування. А як без цього у таких мороз? Скільки можна простояти? Чому не можна було організувати якісь списки, куди б люди могли б записатись на вахту?

Ще питання – а де були лідери вчора, 9 грудня?! Я був на Майдані з 18:30 до 21:30 і не бачив жодного! Та й взагалі я там нікого окрім ведучого не бачив. Сцена була ТУПО ПУСТОЮ. Які такі справи в них важливі були? І якщо такі дійсно були, то чому ведучий про це не повідомив? ЖОДНОГО СЛОВА про те, що роблять лідери. За три години! Жодного! Що це за підхід такий? Тому із цього я можу зробити висновок, що написаний наступним пунктом.

3. В нас НЕМАЄ ЛІДЕРА/ів. Як би це не було прискорбно це не можливо не визнати. Ті, хто спробував очолити людей, об’єднаних відчуттям ненависті до влади з багатьох причин, не мають харизими і не здатні запалити вогонь у серцях чи хоча б підтримувати його на тому рівні, на якому він був у 1 грудня. В них немає досвіду як це можна зробити. Хоча людей, які б таким досвідом поділились би «как собак нерезанных». Чимало їх підтримали те, що діється зараз у країні, і чимало навіть приїхало в Україну. Але…

Там есть еще »

Прийшло мені тут дещо на пошту (коментарій з мого особистого блогу на рецензію до фільма “Анна Кареніна”). Типу такий собі “ПРИВЕТ ИЗ РОССИИ”. Просто не можу не поділитись. То ж дивимось на картинку, а потім читаємо текст після неї 🙂

Вельмишановний (хоча я так не вважаю, але ж треба бути ввічлим, чи не так?) росіянин Віталій,

Ну що я можу вам сказати. Насамперед, мабуть, те, що мене вас, як і усіх росіян взагалі, ДУЖЕ ШКОДА.

По-перше, поверніться до школи, щоб знову вивчити російську мову, бо такої великої кількості орфографічних, граматичних та стилістчних помилок я вже давно не бачив.

По-друге, що ви чомусь рахуєте, що можете заходити на мій особистий блог (читайте як “до мене до хати”) та вказувати якою мовою мені розмовляти. Цікаво – чому?

По-третє, ви чомусь вважаєте, що маєте право втручатись у внутрішні справи іншої країни і відверто думаєте, що ваша думка на щось може вплинути.

В-четверте, усі росіяни чомусь думають, що ПРЕКРАСНО ЗНАЮТЬСЯ НА ТОМУ, що відбувається у нашій країні. І це з ваших-то ЗМІ, на які ви ж самі виливаєте купу лайна кожного дня? 🙂

В-п’яте, вивчить хоча б ще одну мову окрім своєї російсьої, щоб, як мінімум, мати можливість дивитись новинні телеканали інших країн світу і розуміти те, що коїться у світі. Можливо, тоді ви зрозумієете, що навколо вас не одні пі*дараси, а ви зовсім не Д’Артаньян.

Тому, Віталію, що я можу вам сказати – сидіть у себе там у Росії, ваша думка тут зовсім нікому не цікава. Бо, як кажуть, “іноді краще жувати”.

І ще, одна китайська приказка вам стане у нагоді: “Перед тим, як судити про вчинки людини – одягніть його сандалії, пройдіть в них таку ж відстань, споткніться об усе те каміння, що і він. І тільки потім зробіть висновки”. Може нічого і говорити не треба буде, і нічого окрім співчування у вас на душі не буде.

У мене все. Прощавайте, бо я не хочу, щоб ви мені і далі писали тут у такому ж дусі. Зрозумійте нарешті, що вам тут не раді.

P.S. Якщо вам щось не зрозуміло, то Google Translator прийде вам на допомогу.

Evgeniy Babich, написал очень правильный пост о том, что сейчас на Майдане происходит:

Приведу его, так как не все имеют доступ к посту:

Долго молчал по поводу того, что происходит сейчас. Но некоторые “скептики” и диванные критики подустали маячить в ленте. Ребята, прежде чем ерничать и молоть ерунду, я набросал вам список того, что можно попробовать сделать в этой стране, чтобы убедиться, что не радостно.
– ты офисный сотрудник? Пойди честно заплати все налоги, которые положено, потом добавь ндс на все последующие покупки. Много осталось? Меньше чем отдал? Да неужели?
– есть идеи своего бизнеса? пойди открой чп, разберись как сдавать нулевые отчеты и попробуй закрыть все через месяц. Будет увлекательно. Гарантирую.
– уже дорос до ООО? Попробуй объяснить налоговому инспектору что не можешь заплатить авансом прибыль, потому что у тебя операционный убыток. Повеселишься. Особенно при первой проверке.
– работник на гос.предприятии? Давненько в поликлинике был? Оценил качество обслуживания? а экспертизу? а клиенториентированность?
– автомобилист? Давно заходил на сайты продажи автомобилей в других странах, чтобы узнать какова реальная стоимость драндулета, который у нас стопицот тыщ стоит?
– фермер? Давно пытался приватизировать 10 соток? Очень увлекательно!
– родитель? Есть понимание на что ушли последние “благотворительные” взносы на ремонт в школе? Попробуй потребовать отчет о тратах лично у директора. Феерические ощущения!

Список можно продолжать до бесконечности. Про студентов, пенсионеров, инвалидов вообще промолчу.

А я написал коммент к этому посту. Хочу сохранить его себе на память 🙂

Евгений, почти все те, кто пришли на Майдан сами до конца не знает, чем грозит вступление в ЕС или ТС. А самая большая проблема в том, что даже они ничего не хотят делать для того, чтоб их жизнь изменилась. Они НЕ меняют свои привычки, они НЕ отстаивают свои права каждый день (то, о чем вы писали, кстати), они НЕ меняют реально свои взгляды. С таким подходом поэтому и страна у нас НЕ меняется вот уже как 20 лет.

И я, если честно, НЕ вижу предпосылок, чтоб она изменилась. Проводить Майданы раз в 10 лет – это не предпосылка, а желание высвободить негатив накопленный за последние несколько лет. Вопрос в том, что негатив нужно вымещать сразу же на месте, делая какие-либо предложения по улучшению сервисов/продуктов/процессов и реально что-то менять. А не идти кричать на площадь о чем-то реально эфимерном, о чем они сами не имеют понятия до конца.

Кричать нужно идти о том, что у нас такая херня творится в стране. Вот просто взять ващ список и идти КОЛЛЕКТИВНО кричать об этом в соответствующие инстанции. Так, как, например, не так давно это делали предприниматели. Только масштабы, к сожалению, не те были  Так гляди и все образуется, и люди приблизятся к тому, о чем они орут на Майдане. И вступление в ЕС тут ВООБЩЕ НЕ ПРИЧЕМ.

Надо делать что-то реальное, а не бороться с ветряными мельницами. Вот, например, как Victoria Bondar со своей уборкой мусора. Да, это самый маленький пример, НО, есть одно большое «НО» – результат виден и он РЕАЛЬНО ЕСТЬ.

Я лично против вступления что в ЕС, что, тем более, в ТС. По причине того, что Украина реально из себя СЕЙЧАС ничего не представляет, то из нее выжмут все соки, и потом мы и наши дети будем расплачиваться за это вступление. Если кто-то в это не верит, то не задавались вопросом почему мы сейчас в такой жопе? Ну уж точно не из-за того, что мы не в ЕС. Все проблемы нашей страны в первую очередь внутренние и никакие вступления не решат их, они только могут сделать еще хуже. Потому что в ЕС не идиоты сидят, они там прекрасно понимают, что из нас на данном этапе можно вить веревки, потому что Украина, став заложником ситуации с набранными кредитами, как политическая проститутка пытается продать себя подороже. И это явно не то, что нам необходимо.

Так что кричите, не кричитие…. Митингуйте, не митингуйте… Пока реальных действий не будет, то и реальных изменений не будет.