Как интересно провести время

Я дуже давно не писав у свій блог. За цей час багато чого сталося. Наприклад, я став писати в інтернеті майже виключно українською 🙂 Але зараз не про це.

Тільки що я подивися досить цікавий фільм. В ньому не було дуже багато нового, але він допоміг мені знайти відповіді на деякі питання, і дозволив зрушитись у напрямку наступної сходинки світогляду та погляду на оточучих людей.

За деякі думки, щодо людей навколо (не найближчого оточення, а взагалі) мені зараз соромно, але я не боюсь визнати цього зараз. Визнати настільки ж відкрито, як я раніше висловлював свої думки.

Я знаю, що неможливо відразу ж переступити з однієї сходинки на іншу і на це потрібен час (доречі у фільмі є гарний приклад щодо цього), але сподіваюсь, що я зараз відірвав ногу з попередньої сходинки, щоб остаточно поставити її на наступну.

Усі етапи мого світогляду базувались на фактах з оточуючого світу. Але, як казав Сократ “Я знаю, що я нічого не знаю. Але інші не знають навіть цього”. Тому я, як і багато людей взагалі, робив висновки, маючи тільки деякі факти.

Але як усі знають, факти вирвані з контексту можна інтрепретувати по-різному. А коли таких фактів зовсім небагато, то скласти загальне зображення неможливо взагалі, як і зробити правильні висновки.

Я не кажу, що я тепер знаю загальну картину нашого світу (це неможливо), але деякі факти та думки, що з’явились і додались у пазл, дали змогу почати рух до наступного етапу світогляду.

Ось такі етапи були зміненні у мені щодо думок про більшість людей взагалі:

1. Більшість людей, як зараз багато хто каже, – “бидло”. Частково це правда, якщо подивитись на те, як живуть люди та як вони відносяться до свого оточення. Через деякий час я почав замислюватись – які причини цього? Чи такою є сама природа людей чи їх такими зробив світ, що їх оточуює? І тоді я перейшов до наступного етапу.

2. Більшість людей є “сірою масою”, яка не має цінностей і вони можуть тільки споживати, не роблячи нічого корисного для суспільства. Вони живуть за течією, як планктон в світовому океані. Але з якої причини? Чому вони так живуть? Чому не мають намірів зробити щось корисне та почати вдосконалювати себе? Фільм, як мені зараз здається, відповів на це питання – “деяким людям” на землі зовсім не вигідно, щоб хоча б якась критична маса взагалі “думала”, бо це може похитнути їх становище. Тому переходимо до наступного етапу.

3. Більшість людей є “непросвітленими”. Тобто в них немає доступу до інформації. Немає доступу до фактів, співставивши які, вони б змогли зробити якісь висновки і піти у іншому напрямі, такому, що є протилежний напряму, що пропагандується більшістю ЗМІ, що у свою чергу належать та виконують задачі поставлені “деякими людьми”.

Що саме зміниться у моєму житті завдяки цьому, я ще не знаю. Подивимось.

Але якщо проблему не визнавати, то її ніколи не вирішити – це ні для кого не секрет.

А ось сам фільм (початок затягнули, правда, але потім все становиться цікавим та корисним):